






До третіх півнів: Микола Гоголь
Микола Гоголь
- ISBN 978-617-8693-19-0
- Формат: 135х205 мм
- Мова: Українська
- Обкладинка: Тверда
- Рік видання: 2025
- Сторінок: 240
- Передмова та упорядкування: Валерія Сергєєва
- Обкладинка: Катерина Пирогова
Анотація
Збірка моторошної української прози Миколи Гоголя відкриває світ української ночі — таємничої й чарівної, де поруч із буденним живе потойбічне. У повістях «Вечір проти Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплена», «Втрачена грамота», «Страшна помста», «Зачароване місце» та «Вій» оживають відьми й русалки, чорти й утопленики, а людські страхи та пристрасті переплітаються з гумором і фантазією.
Гоголь не просто відтворює народні легенди, а створює власний художній світ — містичний, бароково-химерний, сповнений і жаху, і сміху. Це запрошення у світ гоголівської ночі — простір, де страхи й чари дивовижним чином стають частиною культурної спадщини, а кожна повість залишає у читача відчуття невидимої присутності автора, який і досі, здається, вдивляється разом із нами в темне українське небо.
Про автора

Микола Гоголь
Микола Гоголь (1809–1852) — письменник українського походження з роду Гоголів-Яновських, уродженець Полтавщини. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де проявив себе як талановитий актор і режисер аматорського театру та почав писати перші твори.
У 1828 році переїхав до Петербурга, працював чиновником, викладав історію, а згодом повністю зосередився на літературі. У 1829 році надрукував поему «Ганс Кюхельгартен», а невдовзі опублікував повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала» — першу з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка відразу привернула увагу романтичністю та живою народною мовою.
У 1830–1840-х роках Гоголь створив свої найвідоміші твори: комедію «Ревізор», повісті «Шинель», «Ніс» та перший том поеми-роману «Мертві душі». Його стиль поєднує гротеск, сатиру та психологічну глибину, розкриваючи моральні суперечності й абсурд бюрократичного суспільства.
Попри те, що творчість Гоголя розвивалася переважно в російському культурному просторі, її основою залишався український фольклорний образний лад, історична пам’ять і мовна інтонація. Він збирав українські пісні, легенди, етнографічні матеріали й активно цікавився історією України.